Фейкові вакансії у Швеції: як розпізнати шахраїв і що робити, якщо ви вже заплатили

Кроки

1. 1
   Як виглядає фейкова вакансія

   У січні 2026 року шведська поліція попередила: фейкові оголошення про роботу трапляються передусім у соцмережах. Обіцянка в них та сама — «проста робота з дому, година на день, кілька тисяч крон». Поліція називає це job scam. Ось ознаки, які вона перелічує: — особливого досвіду не треба, а почати слід негайно; — «робота» — це перекази грошей, відгуки на товари, лайки й коментарі під дописами; — товари для відгуків треба купити за власні гроші у фейковому інтернет-магазині; — «роботодавець» поспішає з договором і просить дані вашого банку й рахунку; — розмова швидко перебирається в зашифрований месенджер, наприклад Telegram; — вас додають у групу, де тиснуть: вносьте гроші. Далі, пише поліція, від людини вимагають великих сум або «інвестицій» у компанію. Дехто бере кредити, щоб розрахуватися. Година на день, тисячі крон, без досвіду і з першого дня. Зручніших вакансій не буває — саме тому таку й варто перевірити.

   Polisen: Varning för falska jobbannonser om snabba pengar
2. 2
   Головне правило: гроші йдуть до вас, а не від вас

   Поліція пояснює коротко: надійний роботодавець ніколи не вимагає з вас грошей за те, щоб ви виконували свою роботу. Для посередників шведський закон каже те саме: 1. Закон про приватне посередництво у працевлаштуванні (lag 1993:440, 6 §). Хто займається таким посередництвом, не може вимагати від людини, яка шукає роботу, плату, домовлятися про неї чи отримувати її — за те, що пропонує роботу або направляє на неї. За порушення — штраф або до 6 місяців ув’язнення (7 §). 2. Закон про кадрові агенції (lag 2012:854, 10 §). Bemanningsföretag — агенція, яка «здає» працівників іншим фірмам, — не може брати з працівника плату за те, що направляє його до клієнта. Порушила заборону — має виплатити працівникові компенсацію (13 §). 3. З 1 червня 2026 року в законі про іноземців (utlänningslagen) є злочин «handel med arbetstillstånd», тобто торгівля дозволами на роботу. Migrationsverket повідомило про новий злочин 19 березня 2026 року. За текстом законопроєкту 2025/26:87 покарати можуть того, хто наймає іноземця або допомагає йому подати заяву на дозвіл на роботу і бере за це плату, явно непропорційну послузі. Покарання — до 2 років ув’язнення, у тяжкому випадку — від 6 місяців до 4 років. Пункт договору про таку плату недійсний, а отримане треба повернути. Migrationsverket додає своє: про дозвіл на роботу вирішує тільки воно, тож ні фірма, ні представник пообіцяти його не можуть. Збір за заяву отримує лише Migrationsverket, більше нікому його не платіть. А повертати роботодавцеві зарплату чи її частину не треба ніколи.

   Lag (1993:440) om privat arbetsförmedling
3. 3
   BankID, документи й рахунок — нікому: найнудніший і найголовніший пункт

   Поліція радить: у таких «вакансіях» ніколи не надсилайте копій посвідчень особи, даних банку й картки і не користуйтеся своїм BankID. І не погоджуйтеся приймати чи пересилати гроші для незнайомих людей. Утрачені гроші тут — ще не найгірше. Людину, через чий рахунок проходять чужі гроші, поліція називає penningmålvakt — грошовий мул. Якщо гроші злочинні, у відмиванні (penningtvätt) можуть звинуватити вже її саму. А це до 6 років ув’язнення. Що ще, за словами поліції, може статися: — борги і справа в Kronofogden (служба стягнення боргів); — обов’язок повернути гроші, навіть якщо саме шахрайство вчинили не ви; — закритий банківський рахунок, відключення від Swish і BankID; — запис у реєстрі судимостей. Одне уточнення. Справжній роботодавець, з яким ви пройшли співбесіду й підписуєте договір, документи таки перевірить. Skatteverket вимагає від того, хто наймає громадянина країни поза ЄС/ЄЕЗ і Швейцарією, ще до початку роботи перевірити, чи має працівник чинний дозвіл на проживання (uppehållstillstånd) або рівнозначний документ, і зберігати копію 12 місяців після завершення роботи. Попередження поліції — про незнайомих «роботодавців» з інтернету.

   Polisen: Så skyddar du dig mot att bli penningmålvakt
4. 4
   Перевірте фірму чи агенцію, перш ніж відповідати

   Migrationsverket радить перевіряти роботодавця так. 1. Знайдіть організаційний номер (organisationsnummer) компанії на сайті Skatteverket. Немає її у шведському реєстрі — отже, хтось намагається вас обдурити. Сервіс Skatteverket «Hämta företagsinformation» покаже, чи має фірма F-skatt, чи зареєстрована вона платником ПДВ (moms) і роботодавцем (registrerat som arbetsgivare), а також чи нараховувалися за останні три місяці внески роботодавця. 2. Зателефонуйте до компанії — за номером з її сайту або з довідників Eniro чи Hitta, а не з оголошення. Розпитайте про години, зарплату, відпустку, обов’язки й місце роботи (справжня фірма такий дзвінок переживе). 3. Листуйтеся лише з адресою, вказаною на сайті компанії, а не з приватними скриньками. Усе, що вам надсилають, зберігайте. 4. Прочитайте договір: чи ті самі там зарплата, години й відпустка, що й в обіцянках. Не розумієте мови — попросіть переклад. 5. Якщо житло дає роботодавець, розпитайте, яке воно. Коли вимагають жити просто на робочому місці або в маленькій квартирі тісниться багато людей — це ознака, що правил тут не дотримуються. Чи має роботодавець колективний договір (kollektivavtal), підкаже профспілка. У Kommunal є пошук Kollektivavtalskollen — за назвою компанії, організаційним номером, робочим місцем або містом. Unionen має власний пошук. HRF (готелі й ресторани) перевірить, якщо зателефонувати чи написати їм. Platsbanken теж не дає гарантії. За правилами Arbetsförmedlingen оголошення там можуть розміщувати лише ті, хто працює у Швеції і є в реєстрі підприємств. Приватним особам (окрім тих, хто наймає особистого асистента) і фірмам з країн поза ЄС/ЄЕЗ і Швейцарією — не можна. Але під час публікації оголошення перевіряють лише автоматично, тож фірму варто перевірити самому. Це стосується й вакансій у розділі «Робота» на HejTorg: вони приходять саме з Platsbanken.

   Migrationsverket: Undvik att bli lurad av falska jobberbjudanden
5. 5
   Не вірте повідомленням «від відомства»

   Шахраї охоче видають себе й за державу. Ось що відомства кажуть про себе самі: — Arbetsförmedlingen ніколи першою не пише вам у соцмережах чи чатах, не просить даних рахунку чи логінів і не запрошує реєструватися на заходи ніде, крім arbetsformedlingen.se; — Skatteverket ніколи не питає даних рахунку в листах, SMS чи телефоном і не користується QR-кодами. Підозрілі SMS можна переслати на номер 7726; — працівники Kronofogden ніколи не запитують даних рахунку телефоном. Тож якщо «Arbetsförmedlingen» пише у WhatsApp, пропонує роботу і просить увійти через BankID — це не Arbetsförmedlingen.

   Arbetsförmedlingen: Skydda dig mot bluffutskick
6. 6
   Якщо ви вже заплатили або віддали дані: що робити і в якому порядку

   Тут швидкість важить більше, ніж ідеально складена заява. 1. Телефонуйте до свого банку. Поліція радить одразу з’ясувати, чи можна зупинити переказ. Konsumentverket — заблокувати рахунки й спитати в банку, чи треба блокувати BankID і картки. Телефонуйте за номером свого банку, а не за тим, що вам продиктували. 2. Подайте до банку претензію (reklamation) щодо списань, краще письмово. Якщо гроші списали без вас, за рішенням Верховного суду Швеції саме банк має довести, що ви самі відповідаєте за збиток. Але якщо ви платили самі на вказівку шахрая — через Swish чи звичайним переказом, — комісія ARN не раз вирішувала, що такий платіж не є несанкціонованим, і повернути гроші складніше. 3. Збережіть докази: перекази, листування, електронні листи, SMS. 4. Подайте заяву до поліції. Про шахрайство, крім карткового, заявляють телефоном 114 14 або у відділку — онлайн не вийде. Лінія працює цілодобово, говорять шведською та англійською. Якщо злочин коїться просто зараз — 112. Якщо обман стався в іншій країні, Migrationsverket радить заявляти до поліції тієї країни. 5. Віддали документи? ID-картку Skatteverket заблокуйте самі за номером 010-331 10 10, а якщо її вкрали — заявіть ще й до поліції. Інші посвідчення та водійські права поліція радить блокувати там, де їх видали. 6. Підозрюєте, що вашими даними користуються? Заявіть до поліції і попросіть кредитні бюро (kreditupplysningsföretag) заблокувати ваш personnummer. Великі бюро співпрацюють, тож блокування в одному часто діє і в інших. Перевірте, чи не змінили вам адресу: Mina sidor на skatteverket.se, вкладка folkbokföring, або Skatteupplysningen за номером 0771-567 567. Копію заяви до поліції можна надіслати до Skatteverket. 7. Прийшла вимога від Kronofogden (föreläggande), яку вважаєте помилковою? Оскаржте її (bestrida) вчасно. Просто поговорити можна з Brottsofferjouren (допомога потерпілим від злочинів): 116 006, безплатно, можна анонімно і без заяви до поліції, допомагають багатьма мовами.

   Polisen: Annonsbedrägeri одразу, щойно помітили обман
7. 7
   Робота справжня, а умови — ні

   Буває й так: роботу дали, але частину зарплати роботодавець забирає назад або тримає у себе ваш BankID. Поліція перелічує ознаки трудової експлуатації: — за дозвіл на роботу довелося платити, або дозволу немає взагалі; — частину зарплати треба повертати; — роботодавець має доступ до вашої банківської картки чи BankID; — житло на роботі або в дуже поганих умовах, ще й за великі гроші; — дуже довгі робочі дні; — ви залежите від роботодавця. Експлуатація людей (människoexploatering) — злочин, навіть якщо торгівлі людьми не було. Куди повідомити: — поліція: через polisen.se або 114 14, можна анонімно (проте IP-адресу працівник поліції побачить); 112, якщо небезпека просто зараз; — Arbetsmiljöverket (інспекція з охорони праці): форма на av.se, свої персональні дані відомство просить у ній не вказувати; телефон консультації з умов праці — 010-730 90 00; — Migrationsverket: форма «Tipsa Migrationsverket», можна анонімно. Migrationsverket може перевіряти роботодавців: чи отримав працівник ту зарплату і страховку, під які видано дозвіл. Якщо ні, Migrationsverket починає перевірку, щоб відкликати дозвіл. Якщо у вас дозвіл на роботу і ви за цей час перейшли до іншого роботодавця, маєте 4 місяці, щоб подати заяву на новий дозвіл.

   Polisen: Arbetslivskriminalitet – tipsa polisen
8. 8
   Поскаржтеся на фейкове оголошення

   Про фейкове оголошення поліція радить заявляти через сторінку polisen.se/annonsbedrageri. Онлайн-форми там немає: заява про шахрайство — за номером 114 14 або у відділку (див. крок 6). Трапилося таке на HejTorg — натисніть «Поскаржитися» або напишіть через сторінку /uk/pozhalovatsya. Відрізнити роботу від обману можна одним реченням: коли наймають, гроші йдуть від роботодавця до працівника. Пішли навпаки — зупиніться й телефонуйте до банку.

   Polisen: Varning för falska jobbannonser om snabba pengar

Часті питання

• 16.10.2026Гайд створено. Ознаки — за попередженнями поліції 2026 року; заборона брати плату з того, хто шукає роботу, — за законами 1993:440 і 2012:854; торгівля дозволами на роботу — за Migrationsverket і законопроєктом 2025/26:87; що робити після обману — за Polisen, Konsumentverket і Skatteverket. Стан на 16.10.2026.